ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ "ІНВАСПОРТ"
м.Чернігів, вул.Шевченка,61, індекс 14035. ПН-ПТ з 8.00 до 17.00.
Телефони: +380462 613-052, +380462 613-053, e-mail: chernigovinva@ukr.net.
Керівник: ЛИТВИНЕЦЬ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ (+380504650422)

КЗ "ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА ДЮСШ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ"
Керівник: ПІТЕЛЬ ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ (+380938485536)

12:27
Як зробити цифровізацію доступною для всіх?!

  Один з пріоритетних напрямків розвитку України в останні роки - це цифровізація, тобто, переведення послуг і сервісів в цифрову форму. Так на виконання цієї мети у вересні 2019 року було створено Міністерство цифрової трансформації України - центральний орган виконавчої влади, який відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відкритих даних, національних електронних інформаційних ресурсів, інтероперабельності (взаємодії програмних систем на базі уніфікованих інструментів), впровадження електронних послуг та розвиток цифрової грамотності громадян.

   Цифрова трансформація просувається в різних напрямках. Вже з 23 серпня 2021 кожний громадянин зможе використовувати свій паспорт у смартфоні як офіційний документ. У планах Міністерства - цифровізація в соціальній сфері. Так, в жовтні 2020 року Кабінет Міністрів схвалив Стратегію цифрової трансформації соціальної сфери.
Планується, що єдина інформаційна система соціальної сфери буде повністю впроваджена до кінця 2022 року.

    В рамках цифрової трансформації соцсфери буде створено єдиний соціальний веб-ресурс на порталі "Дія", де громадяни зможуть дистанційно отримати будь-які послуги, що надаються органами соціального захисту. Цей ресурс буде відповідати всім вимогам стандарту доступності веб-контенту WCAG 2.0, відповідно користуватися ним зможуть люди з порушеннями зору, слуху та іншими формами інвалідності.

   Фінансування процесу цифровізації передбачено й в структурі державного бюджету: на 2021 рік на цифрову трансформацію закладено 1,789 млрд грн. 

   Цифровізація сфери послуг - це важлива та своєчасна мета. Наявність зручних електронних сервісів дійсно економить час, робить отримання послуг більш простим та комфортним.

    Але, переводячи сервіси в інтернет, важливо завжди залишати альтернативу, тому що далеко не всі жителі України мають доступ до інтернету та вміють ним користуватися. І в першу чергу, це стосується людей похилого віку.

   Згідно з даними дослідження, яке провела в 2019 році компанія Factum Group, в віковій групі 18-35 років користувачами інтернету є майже 100% українців, а в групі 65+ їх частка становить лише 29%. За даними Державної служби статистики України, зараз в країні проживає 7,146 мільйонів осіб старше 65 років. Тож онлайн-сервісами не можуть скористатися більше 5 мільйонів українців лише цієї вікової категорії.

   Причин такої “відключеності” від всесвітньої мережі багато: відсутність необхідних технічних засобів, доступу до інтернету, психологічні бар’єри - упередження та недовіра, а головне - нестача навичок використання онлайн-сервісів, мобільних застосунків і пошуку інформації.

   Онлайн-запис до лікаря, в пенсійний фонд або в ЦНАП, онлайн-консультації, формування запитів на отримання тих чи інших документів, отримання та перевірка інформації - все це з цифровізацією стає неможливо без інтернету. 

   Це не є проблемою, якщо є доступна альтернатива, наприклад, довідка або консультація по телефону. Але там, де такої можливості немає, літні люди, особливо ті, хто належать до маломобільних, вразливих соціальних груп, стикаються з проблемами та перепонами.

  Наприклад, багато пенсійних фондів міст України мають онлайн-запис на прийом, але не підтримують телефонний запис. Альтернативою онлайн-запису стає так звана "жива черга", коли людям доводиться особисто приходити в пенсійний фонд і чекати свою чергу, іноді - годинами. Ця проблема стала особливо гострою в умовах пандемії COVID-19, коли поїздка на громадському транспорті та перебування в закритому приміщенні для людей старше 65 років пов'язані з підвищеним ризиком підхопити хворобу.

   Розвиток цифрових сервісів робить життя мільйонів українців більш комфортним. Але на цьому шляху важливо не забувати про те, що досить велика частка наших співгромадян не мають доступу до інтернету або не вміють ним користуватися.

   Враховуючи їхні інтереси, можна рекомендувати дотримуватися наступного комплексу заходів:

Паралельно з цифровими сервісами залишати комфортні альтернативні шляхи, наприклад - запис та консультація по телефону, скористатися якими зможуть люди без доступу до інтернету.

У громадських установах, соціальних центрах і ЦНАП розмістити загальнодоступні комп'ютери, а за потреби - й операторів, помічників, тьюторів, які допомагали б людям скористатися ним.

  Розвивати мережу "інститутів третього віку", в яких літні люди мали б змогу навчатися основам комп'ютерної та цифрової грамотності.

   Йти вперед, розвиватися - це важливо. Але при цьому важливо пам’ятати про тих, хто не встигає за прогресом. 

Джерело: https://www.facebook.com/bbu.org.ua/posts/275605420863969

#bezbariernist #безбарєрність #barrierfree

Переглядів: 104 | Додав: ekaterina_7777 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0